Що таке накип?

Накип - це досить тверді відкладення, які утворюються на внутрішніх стінках теплообмінних апаратів, які призначені для нагрівання води або випаровування вологи. Прикладом накипу можна назвати тверді відкладення, які є результатом багаторазового кип'ятіння вода в чайнику.

При нагріванні води містяться в ній солі розпадаються на нерозчинний осад і вуглекислий газ. Відкладаються ці солі не тільки на Тене, але і всій внутрішній поверхні пристроїв, тим самим приводячи їх у непридатність. Причина утворення накипу на елементах нагрівальних - це занадто висока кількість розчинених у воді солей магнію і кальцію. Причому, чим більше їх кількість, тим більш жорстка виходить вода.

Залежно від хімічного складу здебільшого на сьогоднішній день зустрічаються такі види накипу, як карбонатна (солі вуглекислі магнію і кальцію), сульфатна і силікатна. Накип в значній мірі погіршує теплопровідність металу, оскільки зважаючи додаткової теплоізоляції електронагрівач доводиться збільшувати свою температуру, щоб встановилося нову рівновагу між вироблюваним теплом і його віддачею крізь шар накипу.

Як відомо, підвищення температури провокує збільшення опору провідника при зниженні його потужності. Як наслідок, збільшується час на нагрів води, причому не лише з огляду початкового уповільнення теплопередачі, а й завдяки постійному зниженню потужності в робочому режимі.

Потрібно сказати, що теплопровідність накипу менше теплопровідності сталі, з якої теплообмінники виготовляються в десятки, а то й сотні разів. Саме тому навіть за наявності найтоншого шару накипу можливе утворення великого термічного опору, яке нерідко призводить до сильного перегріву труб пароперегрівачів і парових котлів.

Попередити утворення накипу можна хімічною обробкою води (так зване пом'якшення), яка надходить в котли та теплообмінники. Однак явним недоліком такого методу вважається те, що необхідно точно підбирати водно-хімічний режим і постійно контролювати склад вихідної води. Крім того, при застосуванні цього методу деколи утворюються відходи, що вимагають утилізації.

Протягом останніх років стали активно застосовувати способи фізичної (безреагентної) підготовки води. Одним з таких є технологія Hydropath, при якій відбувається відштовхування розчинених у воді іонів солей від стінок труб теплообмінників. При цьому кірку твердої накипу на стінках змінюють мікрокристали, що виносяться водним потоком з системи. Важливо те, що цей метод не передбачає зміни хімічного складу, тому не завдає шкоди навколишньому середовищу.

Видалити накип можна двома способами: механічним і хімічним. У першому випадку існує небезпека пошкодження захисного шару металу і навіть самого обладнання, так як для механічного очищення теплообмінник або котел потрібно розібрати. Це досить витратний метод з огляду на те, що нерідко вартість простою обладнання перевищує вартість самої очищення.

Хімічне очищення накипу, у свою чергу, не вимагає розбору обладнання, однак при цьому існує небезпека надто довгого впливу кислоти, яка пошкоджує метал котла, так як при більш короткому її дії очищення накипу з поверхні буває недостатнім.

Ефективно розчиняє накип кислота оцтова, яка в результаті взаємодії з солями осаду утворює власні вільно розчиняються у воді солі (ацетати). Приміром, для того щоб позбутися від накипу в чайнику потрібно розвести оцтову кислоту з водою в пропорції 1:10, після чого прокип'ятити посуд на мінімальному вогні до повного розчинення відкладень. У промисловому виробництві прийнято застосовувати Кислота адипінова, яка і лежить в основі більшої частини побутових засобів від накипу.

У народі Сущестсвует ще один спосіб очищення чайника від ненависної накипу. Для цього використовуються сирі картопляні очистки, які як слід промиваються від бруду, закладаються в чайник, заливаються холодною водою і кип'ятять кілька разів.